3. Атаки на підконтрольній Російській Федерації території
Окупована територія
11 відсотків жертв серед цивільних осіб (61 загиблий і 282 поранених) внаслідок атак безпілотників ближнього радіусу дії в період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2025 року припадає на територію, окуповану Російською Федерацією.
-
Населення прифронтових районів Донецької області зіткнулось з найбільшою небезпекою. В містах Горлівці та Донецьку загинуло 26 цивільних осіб, а 207 осіб отримали поранення.
-
Щонайменше 32 цивільних особи загинули і 93 особи отримали поранення в результаті атак безпілотників на автомобілі та автобуси.
-
Щонайменше 9 цивільних осіб загинули, а ще 48 були поранені, перебуваючи на вулиці пішки або пересуваючись на велосипедах.
-
Безпілотники щонайменше 6 разів обстрілювали карети швидкої допомоги, внаслідок чого загинула 1 цивільна особа, ще 4 дістали поранення.
Російська Федерація
Російська влада повідомила про зростання кількості жертв серед цивільних осіб внаслідок атак безпілотників малої дальності на території Російської Федерації, особливо на початку 2025 року. Водночас Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) не мала змоги підтвердити всі випадки загибелі чи поранення осіб, встановити їхній статус, а також з’ясувати обставини нападів через відсутність доступу та обмежений обсяг публічно доступної інформації.
СМЕРТЕЛьНІ ДРОНИ:
НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ
ВІД БЕЗПІЛОТНИКІВ БЛИЖНЬОГО РАДІУСУ
ДІЇ НА ПРИФРОНТОВИХ ДІЛЯНКАХ УКРАЇНИ
“Вибухова хвиля зірвала з мене весь одяг. Весільну обручку так сильно втиснуло в палець, що хірурги мусили її розрізати.”
— чоловік, який був атакований безпілотником, у своєму саду в місті Миколаїв 9 січня 2025 р.
1. Вступ
Безпілотники ближнього радіусу дії, включно з безпілотниками з видом від першої особи (FPV), все частіше використовуються військовими на війні в Україні завдяки технологічним досягненням та нарощуванню темпів виробництва. Попри те, що бортові камери дозволяють операторам бачити потенційні цілі в режимі реального часу, саме такі безпілотники стали однією з головних причин жертв серед цивільних осіб України.
Загальна кількість жертв серед цивільних осіб від атак безпілотників ближнього радіусу дії
З лютого 2022 року по квітень 2025 року в результаті атак безпілотників загинуло щонайменше 395 цивільних осіб і 2 635 отримали поранення, більшість з них відбулися на підконтрольній Уряду України території. Кількість жертв різко зросла в липні 2024 року і відтоді продовжувала зростати.
Близько 2/3 жертв серед цивільних осіб від атак безпілотників становили чоловіки, а 1/3 – жінки. Частка чоловіків серед жертв від дронів вища, ніж від зброї, не оснащеної камерами, як-от артилерії або авіабомб, що може свідчити про хибні припущення щодо військового статусу чоловіків.
34% жертв становили люди старшого віку (складаючи при цьому лише 25% населення), оскільки багато хто з них не бажає або не може переїхати.
2. Атаки на підконтрольній Україні території
89 відсотків жертв серед цивільних осіб від атак безпілотників ближнього радіусу дії (334 загиблих і 2 353 поранених) сталися в результаті російських атак на підконтрольній Україні території. Із загальною кількістю 179 загиблих і 1481 пораненого, на Херсонську область припало 62% усіх жертв. Найбільшому ризику піддавалися цивільні особи, які проживали поблизу берегів річки Дніпро, наприклад, у с. Антонівка та Дніпровському районі міста Херсон.
Жертви серед цивільного населення в контрольованих Урядом прифронтових регіонах у 2024–2025 рр.
Внаслідок щонайменше 237 атак на автомобілі та автобуси в прифронтових районах було вбито та поранено цивільних осіб.
Через атаки на автомобілі та автобуси мешканці прифронтових районів були змушені різко обмежити свої пересування. Це негативно позначилося на літніх людях та людях з інвалідністю, особливо коли перевезення були обмежені або призупинені через небезпеку від безпілотників.
В результаті цивільне населення зазнавало труднощів із придбанням продуктів харчування, доступом до ліків та медичної допомоги, а також з проїздом на роботу.
Атаки проти автомобілів цивільних осіб та громадського транспорту
Щонайменше 83 цивільних особи загинули, а 638 осіб отримали поранення від безпілотників, коли вони перебували на вулиці, наприклад годували собак, поверталися додому з ринку, працювали у своїх садах, розмовляли з сусідами, їхали на велосипеді на роботу, очікували на автобус, працювали на своїх ділянках або рибалили.
Внаслідок, мешканці прифронтових районів перебували в стані підвищеної пильності. Вони прислухались до звуків безпілотника, перебуваючи на вулиці, та сподіваючись, що встигнуть сховатися, перш ніж їх помітять. Ці обставини ще більше обмежили їхні можливості пересуватися.
Атаки на цивільних осіб за межами приміщень
Безпілотники атакували машини швидкої допомоги, які прямували на термінові виклики, медичних працівників, які допомагали пораненим попередніми атаками, а також карети швидкої допомоги, припарковані на території медичних закладів, щонайменше 29 разів.
Ці обставини негативно вплинули на доступ населення до медичної допомоги. Лікарні на передовій мають менше карет швидкої допомоги після того, як частина їх була знищена. В окремих випадках медичні працівники не мали змоги провести евакуацію осіб з інва лідністю чи надати термінову допомогу, зокрема під час вагітності та пологів.
Атаки на карети швидкої допомоги та рятувальників
Дрони здійснювали атаки на гуманітарних працівників під час роздачі допомоги та евакуації цивільних осіб, на об'єкти критично важливої цивільної інфраструктури, а також на державних службовців, які надавали необхідні послуги. Щонайменше у 36 випадках такі атаки призвели до загибелі або поранень серед цивільного населення.
Безпілотники атакували транспортні засоби неурядових та релігійних організацій, які доставляли воду, їжу, тверде паливо та іншу допомогу громадам на лінії фронту. В результаті постійних атак на вантажівки з хлібом, деякі села перестали отримувати хліб. Атаки на об'єкти цивільної інфраструктури та ремонтні бригади спричинили перебої з постачанням електроенергії, води та газу в низці населених пунктів. Крім того, безпілотники обстрілювали працівників поліції та їхні автомобілі під час документування жертв серед цивільного населення та пошкоджень цивільної інфраструктури.
Атаки на гуманітарні місії, необхідні послуги та державних службовців
Попри те, що оператори безпілотників мали змогу в режимі реального часу ідентифікувати та перевіряти цілі за допомогою вбудованих камер, вони систематично здійснювали атаки на цивільних осіб і цивільні транспортні засоби, які не мали жодних ознак військового використання. У таких випадках оператори безпілотників щонайменше не розрізняли військові об’єкти та цивільне населення або не вживали запобіжних заходів для перевірки того, що ціллю не є цивільна особа чи об’єкт, а це є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Атаки російських операторів безпілотників у деяких районах, зокрема в Херсонській області, свідчать про політику систематичного ураження будь-яких транспортних засобів або осіб у цьому районі.
У низці випадків оператори безпілотників, ймовірно, навмисно обирали за ціль цивільних осіб та цивільні об'єкти, що кваліфікується як воєнний злочин.
Відеозаписи з дронів і зібрані свідчення вказують, що збройні сили з обох боків лінії фронту іноді не забезпечують належного розрізнення себе від цивільного населення, зокрема використовуючи транспортні засоби, що мають вигляд цивільних. Такі дії не лише порушують принцип запобіжних заходів, передбачений міжнародним гуманітарним правом, але й збільшують небезпеку для цивільних осіб.
Рекомендації
1 із 7
Поважати та забезпечувати повне дотримання МГП під час ведення військових дій.
Рекомендації
2 із 7
Забезпечити належну підготовку операторів безпілотників з питань МГП, зокрема щодо принципів розрізнення та обережності.
Рекомендації
3 із 7
Вжити всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути або, принаймні, мінімізувати ж ертви серед цивільних осіб, зокрема шляхом перевірки того, що цілі є військовими об'єктами, а не цивільними особами або цивільними об'єктами, та припинити атаку, як тільки стає очевидним, що вона не відповідає вимогам МГП.
Рекомендації
4 із 7
Систематично проводити оцінку дій після операцій з використанням безпілотних літальних апаратів ближнього радіусу дії, щоб забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Переглядати та оновлювати тактичні вказівки за результатами оцінки.
Рекомендації
5 із 7
Посилити пасивні запобіжні заходи, зокрема рекомендації щодо використання цивільних об'єктів у прифронтових районах, щоб знизити ризики та запобігти жертвам серед цивільних осіб. Максимально уникати розміщення військового персоналу та об'єктів у густонаселених районах або поблизу них, а також забезпечити суворе дотримання комбатантами зобов'язань відрізнятися від цивільних осіб.
Рекомендації
6 із 7
Забезпечити оперативне, неупереджене та ефективне розслідування всіх імовірних порушень норм МГП та МППЛ, а також забезпечити належне притягнення винних осіб до відповідальності, зокрема операторів безпілотних літальних апаратів та командного складу.
Рекомендації
7 із 7
Продовжувати приділяти неослабну увагу та надавати гуманітарну допомогу населенню прифронтових районів, що перебуває під загрозою атак безпілотників ближнього радіусу дії, особливо людям у вразливих ситуаціях, як-от особам похилого віку та людям з інвалідністю.