Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну
Ця доповідь присвячена аналізу поводження з цивільними особами, позбавленими волі внаслідок збройного нападу Російської Федерації на Україну, який триває з 2022 року.
У ній розглядаються дві категорії цивільних осіб, позбавлених волі, починаючи з 2022 року. По-перше, це особи, затримані Російською Федерацією на окупованій території. По-друге, це особи, затримані Україною з огляду на міркування національної безпеки. У наступних розділах подано докладнішу інформацію про кожну з цих груп.
Доповідь ґрунтується на попередніх доповідях Моніторингової місії, а також на інтерв’ю та інших даних, зібраних у період від червня 2023 року до 10 вересня 2025 року.
Для ознайомлення з інформацією щодо поводження із затриманими військовослужбовцями (військовополоненими) див.: «Поводження з військовополоненими та оновлена інформація щодо ситуації з правами людини».
I. Про що йдеться в цій доповіді?
Історія Анни
Батько Анни, Роман, раніше працював на Запорізькій атомній електростанції. Його затримали у січні 2023 року.
Анна не знає, де перебуває її батько. Усі її спроби знайти його були безуспішними.
Більше ніж через рік після зникнення батька Анна отримала відповідь від Міністерства оборони Російської Федерації. У листі зазначалося, що її батько був затриманий на території Російської Федерації. І все. Пізніше, у відповідь на спробу Анни отримати додаткову інформацію, Міністерство повністю заперечило факт затримання її батька.
Анна не мала жодного контакту з батьком понад два з половиною роки.
Anna's story
Anna's father, Roman, used to work for the Zaporizhzhia nuclear power plant. He was detained in January 2023.
Anna does not know where her father is. All her attempts to find him were unsuccessful.
More than a year after her father’s disappearance, Anna received a response from the Ministry of Defense of the Russian Federation. The letter stated that her father was detained in the Russian Federation. That’s it. Later, responding to Anna’s attempt to get more information, the Ministry denied her father’s detention entirely.
Anna has had no contact with her father in over two and a half years.
II. На чому ґрунтуються висновки цієї доповіді?
Дані, зібрані Моніторинговою місією стосовно кожної
з двох груп цивільних осіб
-
Зафіксовано детальну інформацію щодо 508 випадків затримання цивільних осіб (392 чоловіка, 103 жінки, 3 дівчинки і 9 хлопчиків). Джерелами стали інтерв’ю з постраждалими особами, свідками, членами їхніх сімей, адвокатами, державними службовцями, а також аналіз офіційної кореспонденції, судових документів, фотографій, відеозаписів та інших доступних матеріалів.
-
У 216 випадках УВКПЛ провело конфіденційні бесіди з особами, які перебували в полоні (152 чоловіка, 63 жінки і 1 хлопчик), після їхнього звільнення.
-
Російська Федерація, попри неодноразові запити, не надала Моніторинговій місії доступу для здійснення незалежного моніторингу на окупованій території.
Цивільні особи, яких утримує Російська Федерація:
-
Проведено 409 конфіденційних інтерв’ю (249 чоловіків, 146 жінок, 12 хлопчиків і 2 дівчаток) у 17 офіційних місцях тримання під вартою в 11 регіонах України, а також із особами після їхнього звільнення.
-
Здійснено моніторинг 180 судових засідань у справах, пов’язаних із конфліктом.
-
Проаналізовано понад 2 000 судових справ, що стосуються звинувачень у «колабораційній діяльності».
-
Моніторингова місія має регулярний і безперешкодний доступ до осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, які утримуються в офіційних місцях утримання під вартою на підконтрольній уряду України території.
Особи, затримані у зв’язку з конфліктом і утримувані Україною:
Інформацію було зібрано з 1 червня 2023 року до 10 вересня 2025 року.
III. Яка міжнародно-правова база застосовується?
Міжнародне гуманітарне право (МГП)
Четверта Женевська конвенція, доповнена Додатковим протоколом І до Женевських конвенцій, встановлює правила та процедури, що регулюють позбавлення волі цивільних осіб під час збройного конфлікту.
Більшість положень Четвертої Женевської конвенції поширюється на категорію цивільних осіб, яких визначають як «осіб під захистом», тобто цивільні особи, що є «іноземцями» на чужій території, а також цивільні особи, які проживають на окупованій території.
Міжнародне право прав людини (МППЛ)
Норми МППЛ застосовуються до всіх категорій цивільних осіб, позбавлених волі, та доповнюють положення МГП.
До ключових документів у сфері прав людини належать: Міжнародний пакт про громадянські та політичні права , Конвенція проти катувань та Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.
Ключові положення включають:
Попри окремі відмінності, норми МГП і МППЛ закріплюють загальні мінімальні стандарти справедливого та гуманного поводження з цивільними особами, позбавленими волі під час збройного конфлікту.
Абсолютну заборону катувань, а також жорстокого, нелюд ського чи такого, що принижує гідність, поводження і покарання; при цьому життя, гідність і благополуччя осіб, позбавлених волі, мають бути повністю захищені.
01
Можливість затримання цивільних осіб виключно на законних підставах, із подальшим їхнім звільненням, щойно такі підстави припиняють існувати.
02
Застосування позбавлення волі лише як крайнього заходу, з ухваленням рішень в індивідуальному порядку та забезпеченням регулярного перегляду.
03
Право осіб оскаржувати рішення про їхнє затримання.
04
Забезпечення можливості підтримувати зв’язок із зовнішнім світом (за певними винятками).
05
Надання сім’ям інформації щодо долі та місця перебування їхніх близьких.
06
Доступ незалежних спостерігачів до місць тримання під вартою.
07
Заборону використання неофіційних місць тримання під вартою, оскільки це позбавляє затриманих правового захисту та значно підвищує ризик жорстокого поводження.
08
Заборону депортації осіб, які перебувають під захистом, з окупованої території незалежно від мотивів (ця норма стосується лише МГП).
09
IV. Цивільні особи, яких утримує Російська Федерація
Хто: українські цивільні особи.
Що: заарештовані, затримані або інтерновані Російською Федерацією.
Де: на окупованій території України (включаючи випадки, коли затриманих пізніше незаконно перемістили на територію Російської Федерації).
Ця доповідь зосереджується на цивільних особах, яких заарештували, затримали чи інтернували з причин, безпосередньо пов’язаних зі збройним нападом Російської Федерації на Україну.
Цивільні особи України на окупованій території є «особами, що перебувають під захистом» згідно з Четвертою Женевською конвенцією (див. розділ «Міжнародно-правова база» вище).
Інтернування
Правова норма: Четверта Женевська конвенція допускає інтернування осіб, що перебувають під захистом (тобто адміністративний чи безпековий арешт) як винятковий захід. Воно можливе лише тоді, коли окупаційна держава вважає це необхідним із настійних міркувань безпеки. Рішення про інтернування має ухвалюватися відповідно до належної процедури, встановленої окупаційною владою.
Застосування: Моніторингова місія не має інформації про існування або застосування Російською Федерацією будь-якої такої процедури на окупованій території України.
тримання під вартою в кримінальному провадженні
Правова норма: Четверта Женевська конвенція також визначає вимоги щодо кримінального законодавства, судових процедур і поводження з особами, утримуваними під вартою за кримінальними обвинуваченнями на окупованій території. Як загальне правило, чинні закони окупованої території, зокрема кримінальне законодавство та наявна судова система, мають залишатися в силі.
Застосування: Російська Федерація оголосила про незаконну анексію Криму в березні 2014 року, а також окуповані регіони Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у вересні 2022 року. Вона нав’язала власну правову й судову систему на окупованій території України, що є порушенням міжнародного права.
Ця доповідь встановлює, що Російська Федерація порушувала норми міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини у поводженні із затриманими українськими цивільними особами. Зокрема зафіксовано:
1 із 6
Систематичне та широкомасштабне застосування катувань і жорстокого поводження, включно із сексуальним насильством, у місцях утримання під вартою.
2 із 6
Випадки позасудових страт українських цивільних осіб, а також випадки смертей у місцях несвободи внаслідок катувань, утримання в нелюдських умовах та позбавлення доступу до медичної допомоги.
3 із 6
Часті порушення процесуальних гарантій, які призводили до свавільних затримань; у значній кількості випадків це мало ознаки насильницьких зникнень, що залишало членів сімей у невідомості та стражданні.
4 із 6
Цілеспрямоване переслідув ання окремих категорій населення, зокрема членів сімей осіб, підозрюваних у зв’язках із українськими збройними силами, правозахисників, журналістів, державних службовців, учителів, осіб із вираженими «проукраїнськими поглядами», а також працівників критично важливої інфраструктури.
5 із 6
Створення умов, за яких сукупність цих практик у поєднанні з відсутністю відповідальності фактично позбавляє багатьох цивільних осіб правового захисту під час перебування під вартою.
6 із 6
Значна кількість цивільних осіб України й надалі свавільно утримується як на окупованій території, так і в Російській Федерації у зв’язку з діями або причинами, пов’язаними зі збройним конфліктом; ці люди часто перебувають у вкрай тяжких умовах без можливості їх покращення.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
1 із 9Припинити практику позасуд ових страт, катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства щодо цивільних осіб, а також забезпечити гуманні умови утримання у всіх місцях позбавлення волі.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
2 із 9Здійснити систематичний перегляд усіх справ цивільних осіб України, затриманих у зв’язку зі збройним конфліктом, та безумовно звільнити їх після припинення законних підстав для їхнього утримання під вартою.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
3 із 9Укласти практичні домовленості щодо звільнення, репатріації та повернення цивільних осіб, утримуваних під вартою у зв'язку зі збройним конфліктом, до місць їхнього проживання з урахуванням гуманітарних потреб.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
4 із 9Забезпечити дієве впровадження правових і процесуальних гарантій для позбавлених волі українських цивільних осіб.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
5 із 9Криміналізувати катування відповідно до міжнародного права та гарантувати оперативне й ефективне розслідування всіх заяв про порушення.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
6 із 9Припинити практику депортації затриманих до місць утримання під вартою на території Російської Федерації.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
7 із 9Створити офіційне інформаційне бюро для збору, централізації та передачі відомостей про долю й місцеперебування українських цивільних осіб, позбавлених волі Російською Федерацією.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
8 із 9Сприяти широкому використанню засобів комунікації між цивільними особами, позбавленими волі, та їхніми сім’ями.
Ключові рекомендації для Російської Федерації
9 із 9Надати незалежним спостерігачам, зокрема МКЧХ, повний і регулярний доступ до всіх місць утримання цивільних осіб України.
Ключові рекомендації для міжнародної спільноти
1 із 3Продовжувати наполягати на забезпеченні доступу незалежних спостерігачів з прав людини, включаючи МКЧХ та УВКПЛ, до цивільних осіб, утримуваних під вартою Російською Федерацією.
Ключові рекомендації для міжнародної спільноти
2 із 3Підтримати кроки щодо укладання домовленостей про звільнення, репатріацію та повернення до місць проживання цивільних осіб, утримуваних під вартою у зв'язку зі збройним конфліктом.
Ключові рекомендації для міжнародної спільноти
3 із 3Гарантувати належне фінансування та підтримку програм допомоги постраждалим від катувань і сексуального насильства незалежно від статі.
Історія Ольги
Ольга має 26-річну доньку на ім’я Дарія. Дарія жила на окупованій території Херсонської області та доглядала за бабусею.
Після початку окупації Дарію двічі затримували на короткий термін. Потім її знову затримали в жовтні 2024 року. Ольга не знала нічого про місцезнаходження доньки протягом півтора місяця після цього затримання, і досі не може з нею поговорити.
Дарія хворіє на діабет, що особливо непокоїть її матір. У листах Дарія описувала погіршення стану здоров’я. Ліки, які надсилала родина, до неї не дійшли.
Призначений російською владою суд на окупованій території визнав Дарію винною у державній зраді та засудив її до 12,5 років позбавлення волі.
Історія Віри
Віра жила на окупованій території Луганської області. З дитинства вона мала порушення зору.
У вересні 2023 року до її дому прийшли озброєні чоловіки в масках і заарештували її. Віра розповіла, що провела майже рік у місці тримання під вартою в Луганську. Стіни її камери були вкриті пліснявою; вікно було розбите і не зачинялося навіть узимку. У камері були таргани, а іноді з каналізації виходили щури. Їжа була непридатною для споживання.
Під час утримання Віру допитували: її прив’язували до стільця, застосовували електрошок і погрожували. Вона підписала заздалегідь підготовлене зізнання. На його основі окупаційна влада звинуватила її у спробі вбивства посадової особи колишньої самопроголошеної ‘Луганської народної республіки’. Її засудили до 15 років позбавлення волі.
Віру звільнили під час обміну військовополоненими у вересні 2024 року.
V. Цивільні особи, затримані Україною у зв'язку з конфліктом
“Працівники Служби безпеки прив’язали мої руки й ноги до стільця пластиковими стяжками, били по обличчю, застосовували електрошок до ніг і обпікли мою ногу сигаретою. Після цього вони змусили мене записати відео, в якому я мав стверджувати, що всі ці травми отримав унаслідок нещасного випадку”
– чоловік, затриманий у зв’язку з конфліктом, під час допиту перед переведенням до офіційного місця утримання.
“Коли мене арештовували, то сильно штовхнули об стіну. Після цього голова й рука дуже боліли, але лікар на медичному огляді сказав мені просто 'не скаржитися'”
– жінка, затримана у зв’язку з конфліктом, під час первинного медичного огляду після потрапляння до ізолятора тимчасового тримання.
Хто: Переважна більшість затриманих мають громадянство України, тобто це громадяни, яких утримують на території власної держави. Лише незначна частка затриманих є громадянами Російської Федерації.
Що: Утримуються під вартою у кримінальних справах, пов'язаних з конфліктом, за звинуваченнями, що стосуються національної безпеки. Ці звинувачення охоплюють широкий спектр правопорушень, зокрема державну зраду, диверсії, а також справи про колабораціоністську діяльність.
Де: У слідчих ізоляторах та виправних колоніях на підконтрольній уряду України території.
Кримінальні справи про колабораційну діяльність:
Багато кримінальних справ, пов’язаних із конфліктом, стосуються звинувачень у колабораційній діяльності з російською окупаційною владою, що було закріплено в Кримінальному кодексі України у березні 2022 року. Закон визначає колабораційну діяльність доволі широко.
Моніторингова місія раніше задокументувала випадки, коли осіб притягували до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність за виконання звичайної роботи на благо громади, яку окупаційна влада могла законно вимагати відповідно до міжнародного гуманітарного права. Серед таких видів діяльності: робота в екстрених службах, будівництво, водопостачання, надання гуманітарної допомоги та вивезення сміття під час окупації.
Для додаткової інформації щодо прав людини у справах про колабораційну діяльність див.: Доповідь УВКПЛ про окупацію та її наслідки від 20 березня 2024 р.
Затримання таких осіб здійснюється на підставі чинних положень Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу. Для громадян України, затриманих у період збройного конфлікту, основним джерелом правового регулювання є міжнародне право прав людини.
Громадяни Російської Федерації, які перебувають під утриманням України, користуються захистом Четвертої Женевської конвенції як «особи, що перебувають під захистом», однак Україна також застосовує своє національне кримінальне законодавство при їхньому затриманні.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації збільшення кількості затриманих у зв'язку з конфліктом створило додаткове навантаження на систему кримінального правосуддя України. Попри здійснені заходи для забезпечення процесуальних гарантій та покращення умов утримання, залишаються певні проблеми:
1 із 4
Місія продовжувала документувати випадки катувань і жорстокого поводження із затриманими у зв'язку з конфліктом особами з боку української влади, зокрема у перші години після затримання.
2 із 4
Тримання під вартою зазвичай застосовується та продовжується протягом тривалих проваджень.
3 із 4
Відповідальність за порушення прав осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, залишалася обмеженою.
4 із 4
Окремі заходи української влади, спрямовані на дипломатичне повернення громадян України з-під варти Російської Федерації, викликають занепокоєння щодо прав людини, зокрема щодо добровільної та усвідомленої згоди таких громадян, переміщених до Російської Федерації.
Процес вступу до Європейського Союзу надає можливість всебічно проаналізувати фактори ризику та посилити гарантії у пенітенціарній системі щодо катувань та жорстокого поводження відповідно до підходу, що ґрунтується на правах людини, а також забезпечити відповідальність за такі порушення.
Ключові рекомендації для України
1 із 5Забезпечити повне дотримання міжнародного права стосовно осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, зокрема захист від катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства на всіх етапах позбавлення волі.
Ключові рекомендації для України
2 із 5Здійснювати своєчасні та ефективні розслідування всіх заяв про свавільні арешти, затримання, катування або жорстоке поводження у контексті кримінальних проваджень стосовно злочинів, пов’язаних з конфліктом.
Ключові рекомендації для України
3 із 5Гарантувати, щоб усі дії щодо повернення цивільних осіб з російських місць несвободи захищали права всіх задіяних осіб відповідно до МГП та МППЛ.
Ключові рекомендації для України
4 із 5Застосовувати попереднє ув’язнення лише як крайній захід.
Ключові рекомендації для України
5 із 5Посилити системи звітності та механізми подання скарг, а також забезпечити належний збір даних щодо таких скарг.
Ключові рекомендації для міжнародної спільноти
1 із 2Надавати цілеспрямовану та стабільну фінансову підтримку для зміцнення пенітенціарної системи України з урахуванням збільшеного навантаження внаслідок збройного конфлікту.
Ключові рекомендації для міжнародної спільноти
2 із 2Підтримувати програми нарощування потенціалу та навчання персоналу пенітенціарних установ щодо міжнародних стандартів у сфері прав людини. Забезпечувати навчання медичного персоналу місць утримання під вартою з питань ідентифікації, документування та звітності про катування та жорстоке поводження відповідно до положень Стамбульського протоколу.
